Наукові розробки, які проводяться в Університеті «Україна», спрямовані на реалізацію одного з проектів, який допоможе значно підвищити рівень профілактично-оздоровчих, лікувальних заходів тощо в зонах стихійних лих і техногенних катастроф. Мова йде про технології водопідготовки, насамперед, електрохімічна активація водних розчинів, яка подібна до природних умов утворення цілющих джерел води і до процесів, які протікають у живому організмі, дозволяють створювати слабомінералізовані водні розчини з унікальними властивостями – «живу» та «мертву» воду. На цю тему ми бесідуємо з координатором Центру високих технологій Університету «Україна», кандидатом фізико-математичних наук Валерієм ГРИЩУКОМ.

- Валерію Павловичу, так що таке «жива» та «мертва» вода? За цим стоїть якась реальна, наукова основа?

- «Жива» і «мертва» вода – це не казка і не містика, а реальний фізико-хімічний об’єкт: вода, яка містить у своєму складі хімічні елементи і сполуки, що легко віддають електрони («жива» вода), або хімічні елементи і сполуки, які забирають електрони («мертва» вода). Оскільки до складу «живої» і «мертвої» води входять навіть не наночастинки, а окремі атоми та сполуки, то від застосування такої води слід очікувати в побуті, в різних галузях, у тому числі й в медицині, ще більш сенсаційних результатів, ніж від застосування водних розчинів наночастинок. Уже сьогодні «жива» і «мертва» вода мають широку, сертифіковану в багатьох країнах, сферу застосування. Так, «мертва» вода, яка є оксидантом і, мабуть, найдосконалішим дезинфікуючим засобом, має практично необмежену сферу застосування і використовується для знезараження питної та стічної вод, у тому числі стічних вод інфекційних і туберкульозних відділень лікарень, для дезинфекції приміщень, транспорту, а також для обробки кормів, сільськогосподарської продукції, харчових продуктів, для збереження корисних речовин та подовження строків зберігання.