|
|
|
|
«ЖИВА» І «МЕРТВА» ВОДА НА СЛУЖБІ МЕДИЦИНИ |
|
Субота, 26 червня 2010, 01:56 |
|
Наукові розробки, які проводяться в Університеті «Україна», спрямовані на реалізацію одного з проектів, який допоможе значно підвищити рівень профілактично-оздоровчих, лікувальних заходів тощо в зонах стихійних лих і техногенних катастроф. Мова йде про технології водопідготовки, насамперед, електрохімічна активація водних розчинів, яка подібна до природних умов утворення цілющих джерел води і до процесів, які протікають у живому організмі, дозволяють створювати слабомінералізовані водні розчини з унікальними властивостями – «живу» та «мертву» воду. На цю тему ми бесідуємо з координатором Центру високих технологій Університету «Україна», кандидатом фізико-математичних наук Валерієм ГРИЩУКОМ.
- Валерію Павловичу, так що таке «жива» та «мертва» вода? За цим стоїть якась реальна, наукова основа?
- «Жива» і «мертва» вода – це не казка і не містика, а реальний фізико-хімічний об’єкт: вода, яка містить у своєму складі хімічні елементи і сполуки, що легко віддають електрони («жива» вода), або хімічні елементи і сполуки, які забирають електрони («мертва» вода). Оскільки до складу «живої» і «мертвої» води входять навіть не наночастинки, а окремі атоми та сполуки, то від застосування такої води слід очікувати в побуті, в різних галузях, у тому числі й в медицині, ще більш сенсаційних результатів, ніж від застосування водних розчинів наночастинок. Уже сьогодні «жива» і «мертва» вода мають широку, сертифіковану в багатьох країнах, сферу застосування. Так, «мертва» вода, яка є оксидантом і, мабуть, найдосконалішим дезинфікуючим засобом, має практично необмежену сферу застосування і використовується для знезараження питної та стічної вод, у тому числі стічних вод інфекційних і туберкульозних відділень лікарень, для дезинфекції приміщень, транспорту, а також для обробки кормів, сільськогосподарської продукції, харчових продуктів, для збереження корисних речовин та подовження строків зберігання.
|
|
|
Високі технології отримують прописку в «УКРАЇНІ» |
|
Четвер, 27 травня 2010, 09:20 |
|
Університет „Україна” велику увагу приділяє підготовці кваліфікованих кадрів у високотехнологічних галузях. У лютому 2007 року тут було створено Центр високих технологій (ЦВТ). Його завдання – створення відповідних умов для набуття студентами необхідних знань і навичок у найбільш перспективних галузях науки та техніки й забезпечення більш тісного зв’язку навчального процесу з практикою науково-дослідної та інноваційної діяльності. Своїми думками з приводу наукових досліджень в Україні, про досягнення і проблеми, що стоять на шляху молодого наукового формування поділився з редакцією „Трибуни України” координатор ЦВТ Валерій ГРИЩУК.
Розпорошеність як фундаментальних, так і прикладних наукових досліджень по установах, які належать до різних відомств в умовах недостатнього фінансування і нерозуміння центральними органами української влади ролі науки та освіти в розвитку суспільства, і як наслідок, відсутність чіткої стратегії і тактики, спрямованої на підвищення ролі науки і освіти, – все це є серйозною перепоною на шляху до тієї ж Європи. Практична відсутність в Україні конкурентоздатних на світовому рівні високотехнологічних виробництв у різних галузях промисловості особливо відчутна на тлі економічної кризи, коли традиційні, технологічно недосконалі галузі промисловості Держави – металургійна, хімічна, сільське господарство – загальмували. Україна за рівнем розвитку високих технологій у світі посіла 75 місце.
|
|
|
|
|
|
Натисніть "Подобається!" щоб слідкувати за новинами МЦ "Універсаріум" в режимі реального часу у соціальній мережі Facebook
|
|